чоловіка і дружини

См. также в других словарях:

• чоловік — а, ч. 1) Особа чоловічої статі; прот. жінка. 2) Одружена особа стосовно до своєї дружини. 3) Те саме, що людина. || Уживається при лічбі, вказівці на певну кількість людей. •• Бо/жий чолові/к заст. прочанин, паломник, юродивий. 4) заст. Селянин …   Український тлумачний словник

• чоловік — 1) (особа чоловічої статі), чолов яга, дядько, дядя, дядьо 2) (одружена особа стосовно своєї дружини), дружина, подружжя, благовірний; господар, хазяїн (шанобливо) …   Словник синонімів української мови

• рідний — а, е. 1) Який має кровну спорідненість, кровний зв язок із ким небудь. || Власт. людині, яка має кровну спорідненість, кровний зв язок із ким небудь. || Який належить тому, хто має таку спорідненість, такий зв язок із ким небудь. || Який… …   Український тлумачний словник

• сватати — аю, аєш, недок., перех. 1) кого, за кого, рідко на кому. За дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків. || Підшукуючи комусь пару, бути посередником в одруженні. 2) Самому… …   Український тлумачний словник

• Симоненко, Василий Андреевич — Василий Андреевич Симоненко Василь Андрійович Симоненко …   Википедия

• подружжя — я, с. 1) Шлюбна пара; чоловік і дружина. 2) Шлюбне життя, шлюб. 3) Один із членів шлюбної пари; дружина щодо свого чоловіка або чоловік щодо своєї дружини …   Український тлумачний словник

• ріг — ч. 1) род. ро/га. На голові деяких ссавців – твердий кістковий наріст, що звужується до кінця. || Відросток на голові у деяких комах та м якотілих тварин, що нагадує такий наріст. Роги жука. || Що небудь, що формою нагадує кістковий наріст на… …   Український тлумачний словник

• свояцтво — а, с. 1) збірн. Родичі не по крові, а по шлюбу. 2) Спорідненість, що виникає внаслідок шлюбу: стосунки між чоловіком і кровними родичами дружини, між дружиною і кровними родичами чоловіка, а також між родичами подружжя …   Український тлумачний словник

• солом'яний — а, е. 1) Прикм. до солома. || Зробл. із соломи. || Пригот. із соломи. || Укритий соломою. || Із будівлями, вкритими соломою (про село). || Який утворюється при згорянні соломи. 2) Який має колір соломи; світло жовтий. 3) Якого годують соломою. 4) …   Український тлумачний словник

• муж — мужа, ч. Гж. Чоловік; чоловік дружини. Мала м я мужа пияка. (нар. п.) …   Словник лемківскої говірки

• шовґор — ґора, ч. Лз. Брат дружини (тільки в Закарпатті); чоловіки двох рідних сестер; брат чоловіка. Те саме, що шваґер …   Словник лемківскої говірки